промежина

проме́жина

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. промежина — -и, ж. У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. промежина — ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж. У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. При слабкості і недостатній еластичності м'язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м'язів промежини (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. промежина — ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж. У людини і хребетних тварин — ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. При слабкості і недостатній еластичності м’язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м’язів промежини (Фіз. вихов.., 1954, 13).  Словник української мови в 11 томах