1. Орфографічний словник української мови

промежина

проме́жина

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промежина — -и, ж. У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. промежина — ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж. У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. При слабкості і недостатній еластичності м'язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м'язів промежини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. промежина — ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж. У людини і хребетних тварин — ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. При слабкості і недостатній еластичності м’язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м’язів промежини (Фіз. вихов.., 1954, 13). Словник української мови в 11 томах