промежина
ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж.
У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами.
При слабкості і недостатній еластичності м'язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м'язів промежини (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промежина — проме́жина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- промежина — -и, ж. У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промежина — ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж. У людини і хребетних тварин — ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. При слабкості і недостатній еластичності м’язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м’язів промежини (Фіз. вихов.., 1954, 13). Словник української мови в 11 томах