промежина
проме́жина
-и, ж.
У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промежина — проме́жина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- промежина — ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж. У людини і хребетних тварин – ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. При слабкості і недостатній еластичності м'язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м'язів промежини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- промежина — ПРОМЕ́ЖИНА, и, ж. У людини і хребетних тварин — ділянка між заднім проходом і зовнішніми статевими органами. При слабкості і недостатній еластичності м’язів тазового дна звичайно бувають розриви і розходження м’язів промежини (Фіз. вихов.., 1954, 13). Словник української мови в 11 томах