променисто —
Присл. до променистий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
променисто —
ПРОМЕНИ́СТО. Прикм. до промени́стий 1, 2. Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі (Леся Українка); Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (М. Коцюбинський); Очі звузилися, а од них до скронь – зморшки променисто (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
променисто —
ПРОМЕНИ́СТО. Прикм. до промени́стий 1, 2. Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі (Л. Укр., І, 1951, 372); Сизов — комсомолець! Огнем золотим Значок його сяє з грудей променисто! (Нех.
Словник української мови в 11 томах