Орфографічний словник української мови

прометеїзм

прометеї́зм

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прометеїзм — -у, ч., книжн. Любов до свободи, незалежності; нескореність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прометеїзм — ПРОМЕТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Любов до свободи, незалежності; нескореність. Прометеїзм Тараса Шевченка обидва свої крила розгорнув і облетів весь світ (П. Тичина); Тема прометеїзму, волелюбності й нескореності – одна з провідних в українській літературі й мистецтві (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. прометеїзм — ПРОМЕТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Любов до свободи, незалежності; нескореність. Прометеїзм Тараса Шевченка обидва свої крила розгорнув і облетів весь світ (Тич., III, 1957, 80); Тема прометеїзму, волелюбності й нескореності — одна з провідних в українській літературі й мистецтві (Мист., 6, 1962, 39).  Словник української мови в 11 томах