прометеїзм
ПРОМЕТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Любов до свободи, незалежності; нескореність.
Прометеїзм Тараса Шевченка обидва свої крила розгорнув і облетів весь світ (Тич., III, 1957, 80);
Тема прометеїзму, волелюбності й нескореності — одна з провідних в українській літературі й мистецтві (Мист., 6, 1962, 39).
Словник української мови (СУМ-11)