Орфографічний словник української мови

проміскуїтет

проміскуїте́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проміскуїтет — -у, ч. Стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед виникненням будь-яких норм шлюбу і форм сім'ї. || Про безладні статеві стосунки, що зв'язують групу людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проміскуїтет — ПРОМІСКУЇТЕ́Т, у, ч. 1. Передбачувана стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед установленням будь-яких норм шлюбу і форм сім'ї.  Словник української мови у 20 томах
  3. проміскуїтет — проміскуїте́т (від лат. promiscuus – змішаний, спільний) стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед виникненням будь-яких норм шлюбу і форм сім’ї.  Словник іншомовних слів Мельничука