проміскуїтет

проміскуї́тет

-у, ч.

Стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед виникненням будь-яких норм шлюбу і форм сім'ї.

|| Про безладні статеві стосунки, що зв'язують групу людей.

Значення в інших словниках

1. проміскуїтет — проміскуїте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. проміскуїтет — ПРОМІСКУЇТЕ́Т, у, ч. 1. Передбачувана стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед установленням будь-яких норм шлюбу і форм сім'ї.  Словник української мови у 20 томах
3. проміскуїтет — проміскуїте́т (від лат. promiscuus – змішаний, спільний) стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед виникненням будь-яких норм шлюбу і форм сім’ї.  Словник іншомовних слів Мельничука