проносити

проно́сити 1

дієслово недоконаного виду

нести повз кого-, що-небудь; зберігати в пам'яті; поширювати

проно́сити 2

дієслово недоконаного виду

про розлад травного тракту

безос.

проноси́ти

дієслово доконаного виду

носити якийсь час

Значення в інших словниках

1. проносити — I пронос`итидив. проношувати. II прон`осити-ошу, -осиш, недок., пронести, -су, -сеш; мин. ч. проніс, несла, -несло; док., перех. 1》 Нести повз кого-, що-небудь, уздовж чогось, у полі зору когось і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. проносити — ПРОНОСИ́ТИ див. проно́шувати. ПРОНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРОНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. проні́с, несла́, ло́; док., кого, що. 1. Нести повз кого-, що-небудь, уздовж чогось, в полі зору когось і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. проносити — Проноси́ти, -но́шу, -но́сиш; -проно́сь, -но́сьте; проне́сти́, -несу́, -несе́ш; проні́с, -несла́, -несли́; проні́сши проноси́ти, -ношу́, -но́сиш; проноси́, -сі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. проносити — ПРОНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРОНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. проні́с, несла́, ло́; док., перех. 1. Нести повз кого-, що-небудь,уздовж чогось, в полі зору когось і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
5. проносити — Проноси́ти, -шу́, -сиш гл. Проносить (одежду, обувь). Як зачуєш, ненько, що я тут прилежу, то дай моій подруженці проносить одежу. Грин. III. 559. --------------- Проносити, -шу, -сиш сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.  Словник української мови Грінченка