проносити
ПРОНОСИ́ТИ див. проно́шувати.
ПРОНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРОНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. проні́с, несла́, ло́; док., кого, що.
1. Нести повз кого-, що-небудь, уздовж чогось, в полі зору когось і т. ін.
Очі Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (О. Гончар);
Вони домовилися, що Григорій Сидорович хутко пронесе хлопчика повз трибуну, вийде з колони й чекатиме.., щоб передати невістці сина (Ю. Яновський);
Двоє [робітників] пронесли на залізнім коромислі тяжке цебро і зникли (І. Микитенко);
* Образно. Пісню на стрільбище легко пронесли бійці (П. Дорошко);
// Таємно від кого-небудь вносити кудись або виносити звідкись якийсь предмет.
– Ходім до мене; у мене є добра горілка, аж із вольної крадькома від об'їздчиків проніс (Г. Квітка-Основ'яненко);
// також у сполуч. зі сл. слава, перен. Прославляти кого-, що-небудь.
Наші фільми пройшли по земній кулі і пронесли славу воїнів радянського народу, його героїв (О. Довженко);
Ансамбль танцю, очолюваний П. Вірським, проніс українське хореографічне мистецтво по всій земній кулі (з газ.).
2. перен. Зберігати що-небудь довгий час у пам'яті, не забувати когось.
Я через ночі без сну Твій незраджений образ проношу (А. Малишко);
Він все міцніше і міцніше стискував руками її вузенькі плечі і жадібно, як очманілий, принюхувався до соняшникового запаху її волосся, щоб пронести його із собою всіма тими дорогами, якими йому доведеться пройти (Григорій Тютюнник);
Образ коханий проніс я крізь кров... (В. Сосюра);
Через десятки віків проніс гуцул пошану до того першого способу, яким уперше здобула людина вогонь на землі (з наук.-попул. літ.).
3. перен. Бути вірним певним принципам, ідеям і т. ін.
Крізь усе своє свідоме життя в мистецтві проніс Амвросій Максиміліанович Бучма невгасиму любов до Великого Кобзаря, до його невмирущої полум'яної поезії, яка була невичерпним джерелом творчого натхнення артиста (з наук. літ.);
Все життя письменник [Д. І. Бузько] прагнув через усі випробування пронести свій ідеал чистим і незаплямованим (з наук.-попул. літ.).
4. тільки док. Нести (у 1 знач.) якийсь час або на якусь відстань.
Вони щодень ішли на верховину Рубати буки, граби і соснину. Затим несли колоди до потоку, Такі важкі, що іншим і півроку Не пронести (П. Воронько);
// також зі сл. голова, перен. Зберегти життя, залишитися живим.
Він тихо-тихесенько журився, жалівся Максимові, що от проніс свою голову через .. війну, .. через полон і німецьку армію, через партизанщину, але .. далі мабуть, не витримає вже. Далі вже він загине (І. Багряний).
5. Швидко переміщати на кому-, чому-небудь когось, щось кудись.
Вітром пронесіть мене, мої коні застояні, за ліса [ліси], за ріки... (С. Васильченко);
Конику, не зраджуй ти, пронеси його горою, над ровами, над рікою, – не впади із висоти (І. Гончаренко);
// Силою нести за собою кого-, що-небудь (про вітер, течію води і т. ін.).
Та вже ті тарани не робили ніякої шкоди монголам: течія проносила їх поуз [повз] монгольських становищ (І. Франко);
Рівний несильний вітрець проносив легенькі хмаринки (В. Собко);
Лише за прохідною, крізь яку його так і проніс людський потік, Іван збагнув, що в нього ще є час (В. Кучер);
// безос.
З гуком шумним проносило кригу (П. Грабовський);
Вибухової хвилі не пронесло, вона наростала з новою силою (В. Кучер).
6. також без дод. Не зачіпати, не торкатися кого-небудь, обминати когось (про біду, лихо і т. ін.).
– Летить [міна]! – вигукував він, а сам уже лежав, припавши до землі, як осінній лист .. – Пронеси! (О. Гончар);
– Та ти куди?! Назад мені! – Вдова зіщулилась на дні [схованки] – І серцем вибухи лічила..: – Чи пронесе? Чи пронесе? (М. Стельмах);
// безос.
Врешті офіцер відходить. “Пронесло”, – думає Бармаш (В. Козаченко).
7. перен. Поширювати, передавати (вісті, чутки і т. ін.).
Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла і воплотила, пронесла Святеє слово над землею (Т. Шевченко);
// безос.
По мовчазних обличчях вітерцем пронесло усміх (Микита Чернявський).
8. безос. Внаслідок захворювання кишечника виходити назовні (про їжу в неперетравленому вигляді).
◇ (1) Проне́сти в се́рці кого, що – зберегти пам'ять про кого-, що-небудь; незмінно любити когось, плекаючи надії на майбутнє.
Через фронти в серці Людмилу, як мрію, проніс, а тепер біля самого, сказать би, порога – в першій-ліпшій спідниці заплутатись? (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)