проноситися
ПРОНОСИ́ТИСЯ див. проно́шуватися.
ПРОНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ПРОНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. проні́сся, несла́ся, ло́ся; док.
1. З великою швидкістю переміщатися, пересуватися де-небудь, повз когось, щось, над кимсь, чимсь і т. ін.
По дорозі проносяться вантажні машини (А. Головко);
Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (І. Кочерга);
З тяжким шелестом, з лиховісним пришіптуванням проносилися снаряди (Іван Ле і О. Левада);
Пронеслись над лісом З зиком журавлі (П. Грабовський);
Поряд них пронеслися в танці Валька Вовк і Яринка, але Ніна не помітила їх (В. Собко).
2. тільки 3 ос. З великою швидкістю, силою мчати, переміщатися (про вітер, бурю і т. ін.).
Над степами півдня .. проносились страхітливі чорні бурі (О. Гончар);
Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал (С. Журахович);
Над містом швидко пронеслася і вщухла грозова злива (С. Чорнобривець);
* Образно. Не минуло й чотирьох десятиріч, як по всій Європі пронеслися життєдайні бурі революції 1848 року, що остаточно скасували рештки феодалізму та кріпатства (Б. Антоненко-Давидович);
Вітік радіації [у Чорнобтлі 1986 року] пронісся десятками Хіросім над Європою (з газ.);
* У порівн. Я, немов навпотемки із нетрів, З того світу вибрався тоді, – Пронеслись як шторми по воді, тисячі сибірських кілометрів (І. Гнатюк);
// тільки 3 ос. Про уявний рух навколишніх предметів, повз які рухається хто-, що-небудь.
Далекосхідна тайга проноситься під літаком тисячами кучерявих сопок (О. Довженко);
Чути, як за ілюмінатором проноситься вода (Ю. Яновський).
3. тільки 3 ос. На мить з'являтися (про думки, спогади і т. ін.).
У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском (М. Чабанівський);
Неясні думки, або краще мовити, шматочки якихсь думок пронеслися в голові, як метеори, але вони все ж таки залишили свій ясний слід (Л. Яновська);
// На мить поновлюватися в пам'яті, свідомості, уяві (про раніше бачене, чуте і т. ін.).
Їй не спалося, .. перед нею проносилося все те, що вона бачила по шляху (Панас Мирний);
Перед ним постає його праця в археологічному музеї та геологічній дослідній станції. В уяві пронеслись тисячі різних задубілих слимаків, фосфоритів, хвилясті згини фарбистого ґрунту (Олесь Досвітній);
* Образно. Проноситься переді мною темна історія цивілізації, і бредуть негоди, і віки, і сам час (М. Хвильовий).
4. тільки 3 ос. Швидко минати (про час).
Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись (Т. Шевченко);
Прощай усе, що пронеслось-полинуло нестримною повіддю! (О. Гуреїв);
Журливо мліли очі сумовиті, і борошно, мов біла кров, лилось... Це все було в двадцятому столітті, що грозами над нами пронеслось (Л. Костенко).
5. тільки 3 ос. Миттю розноситися, розходитися луною, доходити до слуху багатьох (про звуки).
Оскаре! Щит твій мідяний Воює нині з громом; В повітрі гук його сумний Проноситься над домом (П. Грабовський);
Проносяться різні мотиви, і якось тужно від них стає (Г. Хоткевич);
Нестямний крик пронісся над пасікою і помчався у ліс (Панас Мирний);
У вранішній тиші над селом пронісся звук горна сільського пастуха (М. Томчаній);
// безос.
Тим часом пронеслося поміж купою: “Кармелюк! Кармелюк!” (Марко Вовчок);
– Піхота піднялась! – пронеслось, як блискавка, від бійця до бійця (О. Гончар).
6. тільки 3 ос. Швидко поширюватися, ставати широко відомим (про чутки, вісті і т. ін.).
Пронеслася .. чутка: піщан оддали генералові! (Панас Мирний);
Страшна звістка пронеслась по селу, вибігла в поле й котилася від ниви до ниви (М. Томчаній);
Швидко, як вихор, по містечку пронеслася чутка, що з степу наступає якась армія (Л. Дмитерко);
// безос.
Не знать, звідки і ким пронеслося, що в Павла у хаті недобре... (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)