проноситися
I пронос`итисядив. проношуватися.
II прон`оситися-ошуся, -осишся, недок., пронестися, -суся, -сешся; мин. ч. пронісся, -неслася, -неслося; док.
1》 З великою швидкістю переміщатися, пересуватися де-небудь, повз когось, щось, над кимсь, чимсь і т. ін.
|| тільки 3 ос. З великою швидкістю, силою мчати, переміщатися (про вітер, бурю і т. ін.).
|| тільки 3 ос. Про уявний рух навколишніх предметів, повз які рухається хто-, що-небудь.
2》 тільки 3 ос. На мить з'являтися (про думки, спогади і т. ін.).
|| На мить поновлюватися в пам'яті, свідомості, уяві (про раніше бачене, чуте і т. ін.).
3》 тільки 3 ос. Швидко минати (про час).
4》 тільки 3 ос. Миттю розноситися, розходитися луною, доходити до слуху багатьох (про звуки).
|| безос.
5》 тільки 3 ос. Швидко поширюватися, ставати широко відомим (про чутки, вісті і т. ін.).
|| безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови