Словник української мови у 20 томах

проносний

ПРОНОСНИ́Й, а́, е́.

Який прискорює спорожнення кишечника.

Окремо слід спинитися на правилах приймання проносних засобів (рицинова олія, проносні солі), які мають неприємний смак (з навч. літ.);

// у знач. ім. проносне́, но́го, с. Лікарський засіб, що застосовують у медицині та ветеринарії для прискорення спорожнення кишечника.

Лляну олію вживали не тільки для харчування, але й як проносне (з наук. літ.);

На самому початку захворювання [на дизентерію] необхідно давати проносне, щоб видалити всі рештки харчової кашки (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. проносний — проносни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. проносний — -а, -е. Який прискорює спорожнення кишечнику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проносний — ПРОНОСНИ́Й, а́, е́. Який прискорює спорожнення кишечника. Окремо слід спинитися на правилах приймання проносних засобів (рицинова олія, проносні солі), які мають неприємний смак (Заг. догляд за хворими, 1957, 164); // у знач. ім. проносне́, но́го...  Словник української мови в 11 томах