проносний
ПРОНОСНИ́Й, а́, е́. Який прискорює спорожнення кишечника.
Окремо слід спинитися на правилах приймання проносних засобів (рицинова олія, проносні солі), які мають неприємний смак (Заг. догляд за хворими, 1957, 164);
// у знач. ім. проносне́, но́го, с. Лікарський засіб, що застосовують у медицині та ветеринарії для прискорення спорожнення кишечника.
Лляну олію вживали не тільки для харчування, але й як проносне (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 57);
На самому початку захворювання [на дизентерію] необхідно давати проносне, щоб видалити всі рештки харчової кашки (Хвор. дит. віку, 1955, 98).
Словник української мови (СУМ-11)