1. Словник української мови в 11 томах

проносний

ПРОНОСНИ́Й, а́, е́. Який прискорює спорожнення кишечника.

Окремо слід спинитися на правилах приймання проносних засобів (рицинова олія, проносні солі), які мають неприємний смак (Заг. догляд за хворими, 1957, 164);

// у знач. ім. проносне́, но́го, с. Лікарський засіб, що застосовують у медицині та ветеринарії для прискорення спорожнення кишечника.

Лляну олію вживали не тільки для харчування, але й як проносне (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 57);

На самому початку захворювання [на дизентерію] необхідно давати проносне, щоб видалити всі рештки харчової кашки (Хвор. дит. віку, 1955, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проносний — проносни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проносний — -а, -е. Який прискорює спорожнення кишечнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проносний — ПРОНОСНИ́Й, а́, е́. Який прискорює спорожнення кишечника. Окремо слід спинитися на правилах приймання проносних засобів (рицинова олія, проносні солі), які мають неприємний смак (з навч. літ.); // у знач. ім. проносне́, но́го... Словник української мови у 20 томах