1. Словник української мови в 11 томах

проношений

ПРОНО́ШЕНИЙ, а, е. Який проносився, став малопридатним для користування (про взуття, одяг і т. ін.); старий.

Ледве купи тримається [піджак], такий він проношений та проштопаний (Вільде, III, 1968, 121);

Терешко саме взувався, і Коропов побачив в його руках суху проношену онучу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проношений — проно́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проношений — -а, -е. Який проносився, став малопридатним для користування (про взуття, одяг і т. ін.); старий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проношений — ПРОНО́ШЕНИЙ, а, е. Який проносився, став малопридатним для користування (про взуття, одяг і т. ін.); старий. Ледве купи тримається [піджак], такий він проношений та проштопаний (Ірина Вільде); Терешко саме взувався, і Коропов побачив в його руках суху проношену онучу (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  4. проношений — СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. Словник синонімів української мови