Орфографічний словник української мови

проораний

проо́раний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проорати. || проорано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проораний — ПРОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проора́ти. Перше, що вона помітила, наблизившись до ферми, було “Л”, глибоко прооране на стіні, мабуть, багнетом (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. проораний — ПРОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проора́ти. Перше, що вона помітила, наблизившись до ферми, було «Л», глибоко прооране на стіні, мабуть, багнетом (Гончар, І, 1954, 167); // проо́рано, безос. присудк. сл. *Образно.  Словник української мови в 11 томах