пропалювати —
-юю, -юєш, недок., пропалити, -палю, -палиш, док. 1》 перех.Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір. || Робити в чому-небудь дірку, отвір і т. ін. вогнем, чимсь розпеченим або їдким. 2》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пропалювати —
ПРОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПАЛИ́ТИ, палю́, пали́ш, док. 1. що. Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір.
Словник української мови у 20 томах
пропалювати —
ПРОЙМА́ТИ кого (про вітер, холод тощо — своєю дією, своїм впливом викликати в когось певні фізичні відчуття; про гострий біль), ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ) кому, ПРОБИРА́ТИ, ПРОНИ́ЗУВАТИ, НИЗА́ТИ рідше, ПРОШИВА́ТИ, ПРОПА́ЛЮВАТИ, ПРОПІКА́ТИ, ПРИПІКА́ТИ...
Словник синонімів української мови
пропалювати —
ПРОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПАЛИ́ТИ, палю́, пали́ш, док. 1. перех. Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір.
Словник української мови в 11 томах
пропалювати —
Пропалювати, -люю, -єш сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Словник української мови Грінченка