пропалювати

пропа́лювати

-юю, -юєш, недок., пропалити, -палю, -палиш, док.

1》 перех.Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір.

|| Робити в чому-небудь дірку, отвір і т. ін. вогнем, чимсь розпеченим або їдким.

2》 перех. Висушуючи, знищувати (рослинність).

3》 тільки недок., перех. і неперех. Час від часу протоплювати де-небудь або щось.

4》 перех. Піддаючи дії вогню, надавати міцності якому-небудь предметові.

5》 перев. недок., перех., перен. Пронизувати, викликаючи відчуття болю.

|| Охоплювати (про почуття кохання, вдячності і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. пропалювати — пропа́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пропалювати — ПРОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПАЛИ́ТИ, палю́, пали́ш, док. 1. що. Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір.  Словник української мови у 20 томах
3. пропалювати — ПРОЙМА́ТИ кого (про вітер, холод тощо — своєю дією, своїм впливом викликати в когось певні фізичні відчуття; про гострий біль), ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ) кому, ПРОБИРА́ТИ, ПРОНИ́ЗУВАТИ, НИЗА́ТИ рідше, ПРОШИВА́ТИ, ПРОПА́ЛЮВАТИ, ПРОПІКА́ТИ, ПРИПІКА́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. пропалювати — ПРОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПАЛИ́ТИ, палю́, пали́ш, док. 1. перех. Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір.  Словник української мови в 11 томах
5. пропалювати — Пропалювати, -люю, -єш сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.  Словник української мови Грінченка