Значення в інших словниках
-
прописний —
-а, -е. Який відповідає зразкам каліграфічного письма (про літери). Прописна істина — твердження, що є загальновідомим, заяложеним, банальним, що не вносить нічого свіжого, оригінального.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прописний —
ПРОПИСНИ́Й, а́, е́. Який відповідає зразкам каліграфічного письма (про літери). Спочатку Іван писав друкованими [літерами], не хотів визнавати прописних (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
прописний —
прописна́ (а́збучна) і́стина. Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ. — Нема чого надто гарячитися,— знизав плечима Черкашин і почав довгу розмову про надлімітні і нижчелімітні асигнування.
Фразеологічний словник української мови
-
прописний —
ЗАГАЛЬНОВІДО́МИЙ (який усім відомий, визнаний і не вимагає ніяких пояснень), ХОДЯ́ЧИЙ розм.; АБЕТКО́ВИЙ зневажл., А́ЗБУЧНИЙ зневажл., ПРОПИСНИ́Й зневажл. (перев. із сл. істина). — Я беру загальновідому,.. вірну, певну і точну, віками перевірену тезу (Ю.
Словник синонімів української мови
-
прописний —
ПРОПИСНИ́Й, а́, е́. Який відповідає зразкам каліграфічного письма (про літери). Спочатку Іван писав друкованими [літерами], не хотів визнавати прописних (Збан., Сеспель, 1961, 288).
Словник української мови в 11 томах