Орфографічний словник української мови

прописка

пропи́ска

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прописка — -и, ж. 1》 Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. || Позначка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання. 2》 жив. Те саме, що пропис 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прописка — Запис, упис, впис, припис  Словник чужослів Павло Штепа
  3. прописка — ПРОПИ́СКА, и, ж. 1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. Прийнята постанова [Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання” №35 від 16.01.2003...  Словник української мови у 20 томах
  4. прописка — ПРОПИ́СКА, и, ж. 1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. *Образно. Дві тисячі нащадків пернатих новосельців дістали прописку по всій Україні.  Словник української мови в 11 томах