пропияка —
ПРОПИЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той (та), хто спився (спилася); п'яниця. Не тільки вся рота ненавиділа Потапова, навіть інші офіцери не любили бувати в його товаристві, і тільки що не є найгірші пропияки випивали з ним разом (О. Іваненко).
Словник української мови у 20 томах
пропияка —
ПРОПИЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той (та), хто спився (спилася); п’яниця. Не тільки вся рота ненавиділа Потапова, навіть інші офіцери не любили бувати в його товаристві, і тільки що не є найгірші пропияки випивали з ним разом (Ів., Таємниця, 1959, 214).
Словник української мови в 11 томах