пропияка

пропия́ка

-и, ч. і ж., зневажл.

Той (та), хто спився (спилася); п'яниця.

Значення в інших словниках

1. пропияка — пропия́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. пропияка — див. п'яниця  Словник синонімів Вусика
3. пропияка — хохл. (пропойца) п'янюга п'янюга, пияка, пияк, (вона) пиячка, джеря, (вона) джерюха, див. алькоголік, п'яниця, ярижник  Словник чужослів Павло Штепа
4. пропияка — ПРОПИЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той (та), хто спився (спилася); п'яниця. Не тільки вся рота ненавиділа Потапова, навіть інші офіцери не любили бувати в його товаристві, і тільки що не є найгірші пропияки випивали з ним разом (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
5. пропияка — П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл.  Словник синонімів української мови
6. пропияка — ПРОПИЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той (та), хто спився (спилася); п’яниця. Не тільки вся рота ненавиділа Потапова, навіть інші офіцери не любили бувати в його товаристві, і тільки що не є найгірші пропияки випивали з ним разом (Ів., Таємниця, 1959, 214).  Словник української мови в 11 томах