Великий тлумачний словник сучасної мови

пропищати

пропища́ти

-щу, -щиш, док.

1》 перех. і неперех. Док. до пищати.

2》 неперех. Пищати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пропищати — пропища́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пропищати — ПРОПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. що і без прям. дод. Док. до пища́ти. Двері знову пропищали пронизливо, закашлявся старий (Ю. Збанацький); – Ти змерзла? – обернувся він до білявої панійки, що йшла з ним під руку.  Словник української мови у 20 томах
  3. пропищати — ПРОПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. перех. і неперех. Док. до пища́ти. Двері знову пропищали пронизливо, закашлявся старий (Збан., Єдина, 1959, 61); — Ти змерзла? — обернувся він до білявої панійки, що йшла з ним під руку.  Словник української мови в 11 томах
  4. пропищати — Пропищати, -щу, -щи́ш гл. Пропищать.  Словник української мови Грінченка