пропищати
пропища́ти
-щу, -щиш, док.
1》 перех. і неперех. Док. до пищати.
2》 неперех. Пищати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропищати — пропища́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пропищати — ПРОПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. що і без прям. дод. Док. до пища́ти. Двері знову пропищали пронизливо, закашлявся старий (Ю. Збанацький); – Ти змерзла? – обернувся він до білявої панійки, що йшла з ним під руку. Словник української мови у 20 томах
- пропищати — ПРОПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. перех. і неперех. Док. до пища́ти. Двері знову пропищали пронизливо, закашлявся старий (Збан., Єдина, 1959, 61); — Ти змерзла? — обернувся він до білявої панійки, що йшла з ним під руку. Словник української мови в 11 томах
- пропищати — Пропищати, -щу, -щи́ш гл. Пропищать. Словник української мови Грінченка