пропищати
Пропищати, -щу, -щи́ш
гл. Пропищать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропищати — пропища́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пропищати — -щу, -щиш, док. 1》 перех. і неперех. Док. до пищати. 2》 неперех. Пищати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пропищати — ПРОПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. що і без прям. дод. Док. до пища́ти. Двері знову пропищали пронизливо, закашлявся старий (Ю. Збанацький); – Ти змерзла? – обернувся він до білявої панійки, що йшла з ним під руку. Словник української мови у 20 томах
- пропищати — ПРОПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. перех. і неперех. Док. до пища́ти. Двері знову пропищали пронизливо, закашлявся старий (Збан., Єдина, 1959, 61); — Ти змерзла? — обернувся він до білявої панійки, що йшла з ним під руку. Словник української мови в 11 томах