Орфографічний словник української мови

проплетений

пропле́тений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проплести 1). || проплетено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проплетений — ПРОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проплести́ 1. Молоді зарості не піддавалися сокирі, вигиналися під ударами, а земля, проплетена корінням, цупко трималася (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах
  3. проплетений — ПРОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проплести́ 1. Молоді зарості не піддавалися сокирі, вигиналися під ударами, а земля, проплетена корінням, цупко трималася (Томч., Жменяки, 1964, 288).  Словник української мови в 11 томах