проплетений

пропле́тений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проплести 1).

|| проплетено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. проплетений — пропле́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проплетений — ПРОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проплести́ 1. Молоді зарості не піддавалися сокирі, вигиналися під ударами, а земля, проплетена корінням, цупко трималася (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах
3. проплетений — ПРОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проплести́ 1. Молоді зарості не піддавалися сокирі, вигиналися під ударами, а земля, проплетена корінням, цупко трималася (Томч., Жменяки, 1964, 288).  Словник української мови в 11 томах