Орфографічний словник української мови

проповзати

пропо́взати

дієслово доконаного виду

проповза́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проповзати — див. лізти; проникати  Словник синонімів Вусика
  2. проповзати — I проповз`ати-аю, -аєш і рідко проповзувати, -ую, -уєш, недок., проповзти, -зу, -зеш, док. 1》 Переміщатися повзком де-небудь, поверхнею чогось і т. ін. (про комах, плазунів). || перен. Повільно рухатися де-небудь, переміщатися через щось і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проповзати — ПРОПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРОПО́ВЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. Переміщатися повзком де-небудь, по поверхні чогось і т. ін. (про комах, плазунів).  Словник української мови у 20 томах
  4. проповзати — ПОВЗТИ́ (пересуватися поповзом у певному напрямку), ЛІ́ЗТИ, ПЛАЗУВА́ТИ, ПРОПОВЗА́ТИ (ПРОПО́ВЗУВАТИ рідше) (повз когось, щось); КОЛІНКУВА́ТИ розм. (на колінах); РАЧКУВА́ТИ розм. (спираючись на коліна і руки); ПЛАСТУВА́ТИ (на животі).  Словник синонімів української мови
  5. проповзати — ПРОПО́ВЗАТИ, аю, аєш, док. Повзати якийсь час. ПРОПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРОПО́ВЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. Переміщатися повзком де-небудь, по поверхні чогось і т. ін. (про комах, плазунів).  Словник української мови в 11 томах