пропускати —
ПРОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись, давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе. Мотря не пропускала Мелашки через сіни (І.
Словник української мови у 20 томах
пропускати —
не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́. Уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах. Павло з Катрею запросили Барила й Домну на весілля, посадовили на воза до музики. — От клятий Бариляка! І тут свого не пропустить. Таки напросився (В. Кучер).
Фразеологічний словник української мови
пропускати —
ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
пропускати —
Пропуска́ти, -ка́ю, -ка́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пропускати —
ПРОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док., перех. і без додатка, 1. Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись, давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе. Мотря не пропускала Мелашки через сіни (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах