пропускати

не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́. Уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах. Павло з Катрею запросили Барила й Домну на весілля, посадовили на воза до музики. — От клятий Бариляка! І тут свого не пропустить. Таки напросився (В. Кучер).

пропуска́ти / пропусти́ти крізь го́рло що. Витрачати гроші, майно на алкогольні напої. — Радше все крізь горло пропущу,— і худобу, і господарство, і землю! (І. Франко).

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, повз слух і т. ін.) що. Не реагувати на те, що говорять. Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик); Смерть! .. Вона байдуже пропускала його (слово “смерть”) повз свій слух (Г. Коцюба); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич); Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук); — Загоряєш, Петя? Шофер пропустив мимо уваги цей стертий вираз, відчинив гараж (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. пропускати — пропуска́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пропускати — (кого) давати дорогу кому, (куди) впускати; (ворога) не затримувати; (крізь сито) перепускати; (струм) проводити; (крізь вушко голки) просмикувати, просиляти; (чарку) випивати; (лекції) не приходити <�не з'являтися> на; (стадію розвитку) минати...  Словник синонімів Караванського
3. пропускати — -аю, -аєш, недок., пропустити, -пущу, -пустиш, док., перех. і без додатка. 1》 Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись, давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе. || Дозволяти кому-небудь пройти, проїхати кудись. || перев. недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пропускати — Минати, минути, поминати, виминати, виминути, повиминати, зминати, зминути, позмикати, обминати, обминути, пообминати, оминати, оминути, пооминати, поминати, поминути, розминатися, розминутися, порозминатися, (бачене) недобачати, недобачити...  Словник чужослів Павло Штепа
5. пропускати — ПРОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись, давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе. Мотря не пропускала Мелашки через сіни (І.  Словник української мови у 20 томах
6. пропускати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. пропускати — Пропуска́ти, -ка́ю, -ка́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пропускати — ПРОПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док., перех. і без додатка, 1. Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись, давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе. Мотря не пропускала Мелашки через сіни (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах