Орфографічний словник української мови

просвіжіти

просвіжі́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. просвіжіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати свіжішим, чистішим (про повітря). || Стати свіжішим, бадьорішим на вигляд (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просвіжіти — ПРОСВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Ставати свіжишим, чистішим (про повітря); // Стати свіжішим, бадьорішим на вигляд (про людину). Його очі ніби поголубіли і сяяли променистою радістю, обличчя стало натхненним, він весь просвіжів (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах
  3. просвіжіти — ПРОСВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати свіжішим, чистішим (про повітря); // Стати свіжішим, бадьорішим на вигляд (про людину). Його очі ніби поголубіли і сяяли променистою радістю, обличчя стало натхненним, він весь просвіжів (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 79).  Словник української мови в 11 томах