Орфографічний словник української мови

просвіжілий

просвіжі́лий

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. просвіжілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до просвіжіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просвіжілий — ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до просвіжі́ти. Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
  3. просвіжілий — ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до просвіжі́ти. Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (Тич., І, 1957, 245).  Словник української мови в 11 томах