просвіжілий
ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до просвіжі́ти.
Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (Тич., І, 1957, 245).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до просвіжі́ти.
Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (Тич., І, 1957, 245).
Словник української мови (СУМ-11)