просвіжілий

просвіжі́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до просвіжіти.

Значення в інших словниках

1. просвіжілий — просвіжі́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. просвіжілий — ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до просвіжі́ти. Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
3. просвіжілий — ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до просвіжі́ти. Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (Тич., І, 1957, 245).  Словник української мови в 11 томах