просвіжілий
просвіжі́лий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до просвіжіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просвіжілий — просвіжі́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- просвіжілий — ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до просвіжі́ти. Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
- просвіжілий — ПРОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до просвіжі́ти. Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (Тич., І, 1957, 245). Словник української мови в 11 томах