просвітити
просвіти́ти 1
дієслово доконаного виду
пронизати променями
просвіти́ти 2
дієслово доконаного виду
збагатити когось знаннями, культурою; зробити освіченим
Орфографічний словник української мовипросвіти́ти 1
дієслово доконаного виду
пронизати променями
просвіти́ти 2
дієслово доконаного виду
збагатити когось знаннями, культурою; зробити освіченим
Орфографічний словник української мови