Значення в інших словниках
-
простацтво —
-а, с., розм. 1》 Властивість за знач. простацький. 2》 збірн. Прості, непривілейованого стану люди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
простацтво —
ПРОСТА́ЦТВО, а, с., розм. 1. Властивість за знач. проста́цький. Усі приняли [сприйняли] сю вихідку [вихватку] старого попа за знак простацтва, притупленого почуття делікатності (І.
Словник української мови у 20 томах
-
простацтво —
ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл.
Словник синонімів української мови
-
простацтво —
Проста́цтво, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
простацтво —
ПРОСТА́ЦТВО, а, с., розм. 1. Властивість за знач. проста́цький. Усі приняли [сприйняли] сю вихідку [вихватку] старого попа за знак простацтва, притупленого почуття делікатності (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
простацтво —
Простацтво, -ва с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у. 2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Словник української мови Грінченка