простимо —
Присл. до простимий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
простимо —
ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. пред. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
простимо —
ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. присудк. сл. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Хотк., І, 1966,160).
Словник української мови в 11 томах