простимо

ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий;

// у знач. присудк. сл.

Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Хотк., І, 1966,160).

Значення в інших словниках

1. простимо — прости́мо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. простимо — Присл. до простимий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простимо — ПРОСТИ́МО. Присл. до прости́мий; // у знач. пред. Тобі, дитині, ще простимо було думати так (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах