Орфографічний словник української мови

простоювати

просто́ювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. простоювати — див. стояти  Словник синонімів Вусика
  2. простоювати — -юю, -юєш, недок., простояти, -ою, -оїш, док. 1》 перех. і неперех. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час. || Стоячи, бути присутнім десь до кінця чого-небудь. || Проводити якийсь час у роботі, що вимагає довгого стояння біля чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простоювати — ПРОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. що і без прям. дод. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час. Доводилося б у лісі мерзнути [коневі] під тонкою рогіжкою.. і голодному над гнилою соломою місяцями простоювати (Г.  Словник української мови у 20 томах