простоювати

просто́ювати

-юю, -юєш, недок., простояти, -ою, -оїш, док.

1》 перех. і неперех. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час.

|| Стоячи, бути присутнім десь до кінця чого-небудь.

|| Проводити якийсь час у роботі, що вимагає довгого стояння біля чого-небудь.

|| тільки док., рідко. Довго стоячи, простигнути (про їжу).

2》 тільки док., неперех. Пробути де-небудь якийсь час.

3》 тільки док., неперех. Стояти, існувати якийсь час, не руйнуючись, зберігаючись.

4》 перех. і неперех. Не працювати, не функціонувати якийсь час.

5》 перев. док., перех., розм., рідко. Дуже втомити через довге стояння (ноги, коліна).

6》 тільки док., перех., розм., рідко. Пошкодити що-небудь, стоячи на ньому, в ньому.

Значення в інших словниках

1. простоювати — просто́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простоювати — див. стояти  Словник синонімів Вусика
3. простоювати — ПРОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. що і без прям. дод. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час. Доводилося б у лісі мерзнути [коневі] під тонкою рогіжкою.. і голодному над гнилою соломою місяцями простоювати (Г.  Словник української мови у 20 томах