Значення в інших словниках
-
простояти —
просто́яти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
простояти —
ПРОСТО́ЯТИ див. просто́ювати.
Словник української мови у 20 томах
-
простояти —
Простояти, -тою, -їш гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
Словник української мови Грінченка