простояти
просто́яти
див. простоювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простояти — просто́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- простояти — ПРОСТО́ЯТИ див. просто́ювати. Словник української мови у 20 томах
- простояти — Простояти, -тою, -їш гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63. Словник української мови Грінченка