Орфографічний словник української мови

просів

просі́в

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. просів — -у, ч. 1》 Дія за знач. просіяти, просівати. 2》 Пропущене під час сівби місце; огріх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просів — ПРОСІ́В, у, ч. 1. Дія за знач. просі́яти, просіва́ти. 2. Пропущене під час сівби місце; огріх. Пшениця яра стоїть густа, міцна.. Ні просіву, ні галявиночки (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
  3. просів — О́ГРІ́Х (пропущене місце під час обробітку землі), ГРИ́ВА, ОБСІ́В, ПРО́СІВ (під час сівби). На полях впадають в очі огріхи — гриви нескошеного хліба (з газети); Як посіяла наша бригада овес — густе руно око вбира, жодного обсіву (К.  Словник синонімів української мови
  4. просів — ПРОСІ́В, у, ч. 1. Дія за знач. просі́яти, просіва́ти. 2. Пропущене під час сівби місце; огріх. Пшениця яра стоїть густа, міцна.. Ні просіву, ні галявиночки (Горд., II, 1959, 322).  Словник української мови в 11 томах