просів
ПРОСІ́В, у, ч.
1. Дія за знач. просі́яти, просіва́ти.
2. Пропущене під час сівби місце; огріх.
Пшениця яра стоїть густа, міцна.. Ні просіву, ні галявиночки (Горд., II, 1959, 322).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОСІ́В, у, ч.
1. Дія за знач. просі́яти, просіва́ти.
2. Пропущене під час сівби місце; огріх.
Пшениця яра стоїть густа, міцна.. Ні просіву, ні галявиночки (Горд., II, 1959, 322).
Словник української мови (СУМ-11)