Орфографічний словник української мови

протодиякон

протодия́кон

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. протодиякон — -а, ч., церк. Старший диякон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. протодиякон — ПРОТОДИЯ́КОН, а, ч., церк. Старший диякон. [Пузир:] Знаєте, я б на вашім місці з таким чудовим голосом у протодиякони пішов (І. Карпенко-Карий); Громовий бас протодиякона гуркотів, відлунюючись у всіх кутках.. храму (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах