протодиякон

ПРОТОДИЯ́КОН, а, ч., церк.

Старший диякон.

[Пузир:] Знаєте, я б на вашім місці з таким чудовим голосом у протодиякони пішов (І. Карпенко-Карий);

Громовий бас протодиякона гуркотів, відлунюючись у всіх кутках.. храму (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. протодиякон — протодия́кон іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. протодиякон — -а, ч., церк. Старший диякон.  Великий тлумачний словник сучасної мови