Орфографічний словник української мови

прочитати

прочита́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прочитати — див. прочитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прочитати — ПРОЧИТА́ТИ див. прочи́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. прочитати — чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить!...  Фразеологічний словник української мови
  4. прочитати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  5. прочитати — Прочита́ти, -та́ю, -та́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прочитати — Прочита́ти, -та́ю, -єш гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. І. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.  Словник української мови Грінченка